Заблукалі вівці (довге)
Written 2023-09-14
Заблукалі вівці
Гуртуються в хрестовий похід -
Бо тільки вони на це згідні. Їх цівки
Збиваються в стада і рушають на захід чи схід,
Вигризаючи луги на пустелі, а їх тонкі кінцівки
Затоптують в камінь все, що залишилось.
Безтурботно веселі, як шиншили в обхід
Вони не підуть: їх ваблять ваші домівки,
Повні їди, питва і готівки.
Кажуть: справжні оселі взамін
Ви отримаєте на небесах! Аж до Сигнівки!
Вже скоро сповняться ці дні!
Хоч ми живемо немов партизани в криївках,
Майструючи вежі на самому дні.
Золоте руно з далеких колхід
Давно лежить на долівці
Затертим, облисілим килимком до ніг.
Та прагнемо, щоб наші долі були - гучний хіт,
А не чиїсь переспівки!
Тож якась особливо вправна з мойр-арахнід
Сплете нам в якості своєї візитівки
Таке, щоб згодом про наше життя і наш слід
Свідчитимуть не тільки річні кільця.
Палі штахет, глечики і голови – лиш прицілься
Як слід.
До неба є брід! Там досить мілко -
Рівно по перебиті гомілки
Розіп’ятих на хресті.
І членам цієї спілки
Достеменно відомо, що більшість
Аж ніяк не є апріорі суспільством!
Все більше – ті ж
заблудлі вівці…
І на тонкій сьогодення плівці
На шарі гламурної шпаклівки
немов на плащаниці просякають чиїсь стигмати -
впадаюча над загиблим сином мати,
і світ стає ницим, а все світло - тьмяна жарівка.
В цей час нуртує питання, здавалося б, дурнувате:
Що думає Бог про божі корівки?
Бо світ не дає жодної вказівки -
В жоднім форматі. Ламаються гілки
Що від буревію, що від ваги власних плодів,
(А від наших рук – то й поготів!)
Що таке на трьох філософів пляшка горілки?
Особливо, коли на власній теорії погорів?
Карма не колесо – це багато коліс.
Блудний син подається в інквізитори.
То прадавній ліс
обростає паразитами.
Скоро навідаються до нас з візитами
Херувими з серафимами збирати борги.
Рубатимуть та коситимуть
і виставлять нас на торги.
Сигнівка – район Львова, донедавна доволі далека околиця міста