Забулось Відболіло Відлягло

Забулось… Відболіло… Відлягло…

Не б’є вже по руках розчарування.

Невидимою ниткою вплело

В моє волосся слід твого кохання.

Не переймайся… Більше не болить…

Дощів із сліз у мене вже не буде…

Єдиний крок, всього лиш тільки мить-

І в натовпі – людей втрачають люди.

Не треба слів… Вони такі пусті…

Я вижила без тебе, навіть більше.

У вирії несправджених надій-

Я душу зберегла свою у віршах.

Пройшло, перекалатало, мов дзвін,

І закружляло у прощальнім вальсі.

Лише у віршах – знову твоя тінь,

І спогади щіпають ще за пальці.

Твого кохання – була тільки мить…

Прямий транзит з любові – до розлуки…

Себе я не обдурю…Ще болить…

Коли волосся гладять…Інші руки…