Забулосьвідболіловідлягло
Забулось…відболіло…відлягло…
Не б’є вже по руках розчарування.
Невидимою ниткою вплело
В моє волосся слід твого кохання.
Не переймайся…більше не болить…
Дощів із сліз у мене вже не буде…
Єдиний крок…всього лиш тільки мить-
І в натовпі-людей втрачають люди.
Не треба слів…вони-такі пусті…
Я вижила без тебе…навіть більше-
У вирії несправджених надій-
Я душу зберегла свою у віршах.
Пройшло,перекалатало,мов дзвін,
І закружляло у прощальнім вальсі.
Лише у віршах-знову твоя тінь,
І спогади- щіпають ще за пальці.
Твого кохання-була тільки мить…
Прямий транзит-з любові-до розлуки…
Себе я не обдурю…ще болить…
Коли волосся гладять…інші руки…
автор: