Забуття (122)

Забути колір би твоїх очей,

не пам'ятати б голосу і сміху.

Не буде більше радісних ночей,

не принесе життя собою втіху.

У грудях кратер ядерної бомби,

від серця залишилося тряпчиння.

Руки холодні, а у венах тромби,

ніби тепер я з пороху начиння.

Залишу вас, якби цього не хтілось,

в мені не буде сили на дорогу.

Любив я вас, любов, вона не ділась,

мене покинув шанс на перемогу.