Забуваю про літа

І смуток душу огорта.

Як усміхнешся, милий друже,

То й забуваю про літа.

Що вже мина життєве літо

Й до осені всього лиш крок.

Та іще хочеться любити,

Нам же так хороше удвох.

Мені даруй кохання квіти,

Теплом та ніжністю зігрій.

Найщасливішими на світі

Тоді ми будем, любий мій.

2014 р.