Зачепились слова об скелі

Зачепились слова об скелі.

Розтрощились, зламались, змаліли.

Що вони ? То самотні пустелі.

Це плоди ні на мить не доспілі.

Нам словами кричали і мліли.

Понеслися злощасні, втонули..

Та вони лиш простелені мрії,

Завели і помалу поснули.

У мені твоє слово боліло

Добре наче, не згубне, бузкове.

Та із часом усе воно тліє,

Залишаючи спогадів море..

Словом манять, як спеку дощами

Задихаються ним і вмирають.

Не любіть лиш ніколи словами!

Нікудишні, вони просто тануть…