Задзеркалля зазвичай невтомне

де ті чари розумних несказаних слів,

в задзеркалля зазвичай невтомне,

для мисливців за хмарами з темних світів -

надприродних ,таємних ,духовних,

заспіває під місяцем радісне тло

міліардом часток неймовірних,

враз приймаючи зовнішнє , наче тепло

голубів безугавних ефірних,

щоб піймати й собі зорепади за хвіст

залишившись невпізнаним в росах,

в шепотінні латини , як справжній лінгвіст

незрадливих паломників босих,

пригадавши нарешті дорогу до зорь,

до своїх ще живих херувимів

де Каспар, Бальтазар і старий Мельхиор

як дарунок - святі і незримі ...

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=6NXlnZ9uwww&list=OLAK5uy_nY90HoQWZSbeQx-0zc3_8cLGdfHAqu3go&index=1