Загадка

By Осьмачка Тодось

В-ці К-б

Коли зблисне річка в рогозі,

під сонцем ринучи в стави,

я босі ноги згадую в грязі,

що мовчки бачили і ви.

І відвертаюся лицем від плес,

де й сонце соромом стає,

бо ви його з водою, як з небес,

у серце занесли моє.