Загадки

Позбирались дукачі,

Добре підгуляли.

«Давай, Мошку, загадок!» —

До жидка пристали.

А жидок собі бім-бім,

Пейси підвиває:

«Як завдати, так завдам,

А хто не вгадає?»

А ті кажуть: «Не журись!

За то буде плата.

Хто не скаже, що то є,

Заплатить дуката».

«Угадайте ж,— каже жид,—

Що удень чорніє,

Що біліє уночі,

А ранком синіє?»

«Добре!» — кажуть.

От прийшли —

Гадали-гадали,

Далі бачать, що не сил,

По дукату дали.

«Що ж то, Мошку, таке є?» —

Жидюка питають.

А той: «Гирсти! Що то є?

А я почім знаю?»

«Ну ж бо, Мошку, не жартуй!»

«Та жарти до ката,

Я і сам собі даю

Цілого дуката!»