загадуй бажання — вітер розмахує...

By Тарас Яресько

загадуй бажання — вітер розмахує

чарівними паличками бабок

і хилитаються тіні від каштанів

ніби заколисуючи в собі найтемніше

й я входжу по черзі у кожну

а їм від того ні темно ні ясно

веслую в повітрі руками

але маю лиш по недолистку

на кожному з передпліч

прагну достукатися

до глухонімої кори

дятлом серця —

та лиш короїди тікають першими

й вітер над головою розмахує

сотнями каштанових булав

жодна з яких не має

справжньої влади над

власним падінням

і коли стрімголов

мимо проносяться спарені бабки —

блакитна із жовтою —

на задній стінці горлянки

збирається вже на вірш


25.06.23