Загибель котляревщини

I

носаток надцять перехилено

то й замакітрилось на гаму:)

а ті що з крилами і з вилами

губами бамкають bibamus

тут навіть coitus не коїться

носаток надцять перехилено

і непорушність нижче пояса

мов гузна цвяхами присилено

мов шиї зігнуто і змилено

глитай щокате і пузате

носаток надпять перехилено

допоки будеш пановати

мов дух опухлої кунпанїї

зітхаєш ревно і знесилено

ще по одній панове пани

носаток надцять перехилено

о ганусівко чикилдихо

та прочі випиті напої

в ліси свічок сумирно тихо

відходять шльохи та герої

II

ставайте свічками почвари дідони сивілли свічада

паліть воячки непоборні салютами з люф

іде молодичка з косою кривою ставайте свічками

як буква і дух або блазенський бубон і буф

вогнями ставайте моргухи фіндюрки і цьохлі харцизні

джиґунство й богунство як віхті гарячі в груді

вже сказано голосно й чисто любов ік отчизні

мов камінь у річку слова і круги по воді

світися як вістря зоря нерозтлінна й ребриста

над морем і полем де в мандрах обсмалений рід

заводить у тартар крючок баламут і юриста

хоча і йому не минути вогню сковорід

то хто буде завтра й позавтрім і потім і завше

іти по слов’янську латину в папірусну хлань

крізь морок і мор голоси як вузли зав’язавши

над попелом пасік парсун і пісень і повстань

косу замашну і петлю мотузяну і блискітку кулю

стрічайте герої бурлацтва святі бахурі

вертеп не зачиниться з нього показано дулю

отчизні і жизні і смерті і ясній зорі