Заходить сонце

Праворуч — сонце і пожежі!

Палають гір високих вежі,

Палають хвилі вогняні,

І хмари в димі і огні.

Ліворуч — сиза казка ночі,

Чиїсь ласкаві ніжні очі,

Чиїсь зітхання, шелест, шум,

І тихий стогін, тихий сум.

Ліворуч — місяць ллє проміння,

І на воді горить каміння…

Ліворуч — місяць іскри ллє,

Мов в небі золото кує.

Ліворуч — місяць сплів мережку

І застилає нею стежку,

Мов зараз буде в млі ясній

Цариця ночі йти по ній.

…Погасли хвилі, гори, хмари, —

І над землею в’ються чари,

І над землею в’ються сни…

Забудься, серце, і засни…

Італія. 1913