Заховай мене у обійми і не відпускай

Заховай мене у обійми і не відпускай,

З насолодою буду вслухатись у твоє мовчання,

Що тобі мене мало, на мить усе ж забувай,

Бо твій погляд і так найщирішим стане зізнанням.

І пробач мене за розмови, що ти обминав,

Адже в світі не все пояснити можна словами.

Ти від серця до серця на відстані шлях знов проклав,

Коли сотні доріг пролягали в цей час між містами.

Я не знаю, чи поряд далі будемо йти,

І які у житті один одного нам дані ролі,

Але знаю – сьогодні мене надихаєш ти,

Тож я маю за щастя такий подарунок долі.

16 грудня 2012