Захід

Багряним світлом сонце ніжно обрій повива

Лоскочуть промені міський вокзал

За горизонтом - мандаринові жнива

Милує людське око вогняний овал

Солодко мружаться повіки і посмішка ляга

На мої уста й твої пя‘нкі уста

Ламають промені брезентовий метал

З міських примар збираючи врожай

І все живе довкола завмира

Коли брутальне сонце йде за небокрай