ЗАКЛЯТТЯ
Written 2025-12-03
Заграло сонце дивно ті́нями,
В дзеркалах промені ламаються...
В душі ж моїй живуть лиш сумніви,
Сум'яття залюбки лишаються!
Я хочу крикнути так голосно!
Але лиш стогін виривається…
Не хочу бути тінню… По́статтю,
Від долі що біжить-ховається!
Я би хотів закляття вигукнуть –
Перенести тебе, коханую!
В цілунку – губ твоїх торкнутися!
Заповнить душі наші радістю!
Торкнусь волосся твого – диханням…
Серцебиттям – грудей торкаюся…
Зачарувати б думки мріями;
Помітити, як час спиняється!
Завмерти так. Без руху. В Вічності!
Вивчать оче́й озера ста́ранно.
І зрозуміти давню істину:
Одне життя разо́м – замало нам!
03.12.2025
К.В.