Закохані

Подалі від суєт і від тривог

За невеличким cтоликом в кав'ярні

Вони сиділи, усамітнившись удвох,

Такі щасливі і такі прегарні.

Теплом сердець запалена свіча.

Її долоні у його долонях...

І море ніжності в закоханих очах,

І безмір відданості у очах бездонних...

Залишилось незайманим глясе.

В їх душах музика народжувалась й вірші...

Вони один для одного - усе.

І навіть більше!