Закони моралі

Кохання - просто мить, що вирішила вічність,

Обтісують каменярі смарагд красою віч цих,

Що бачать не людину, не дурну тварину,

Малюють образ ангела, що з неба впав до тину.

Коханням звуть надію, ним величають вірність,

На ділі - просто звір ваше кохання - підлість.

Вони так довго існували, та покохають в мить,

Чи зможе їх малюнок щастя та лавина змить?

Обіцятимуть, говоритимуть приємні слова,

Та в решті - він не він, вона не вона,

Коли розчавить снігу шар з кілотонну

Сім'ю, що здавалась з заліза й бетону.

Чудо інженерної думки, міцний фундамент,

Цемент, пісок, вода та й камінь.

Закони фізики враховані, та що далі,

Якщо будівля падає під законами моралі?

Хмарочос із ліфтом перетворився на скелю.

Тепер окремі ліжка, різні номери готелю,

І діти вже давно не щастя, а паразити,

Гризуть страхуючу мотузку, заважають жити.

Перетертий шнурок обіцяє порватись,

І той, що вверх тягнув, вмить стане баластом,

Ланцюг, що зв'язує їх руки, стане іграшкою ката,

Різні життя, різні думки, та в решті одна лікарня та одна палата.