Закричали в небі журавлі

Закричали в небі журавлі,

Восени покинувши свій дім..

І цей голос рідної землі

Обізвався в серці не однім…

Він долинув дальніх берегів,

І старий прокинувся дідусь

Встав вночі, по хаті походив,

І своє село згадав чомусь…

Те село в далекій стороні,

Де уперше він на землю став..

Ой які ж чудові там пісні,

І дідусик тихо заспівав..

Він співав, і голос молодів,

І назад верталися роки,

Пісня та була про рідний дім,

Проліси,Карпати, і ставки..

Доспівав та чарівний мотив

Старе серце довго хвилював,

Наче дід пробачення просив,

У землі,де він парубкував,

Шкодував, що кинув рідний край,

Що не вів з катами боротьби,

Що шукав за морем інший рай,

У роки пригнічення, ганьби…

Дід сидить і в чорну ніч глядить,

Пильно продивляється до дна…

На тахті онук Ніколас спить,

не Микола..То чия вина?

Закурличуть в небі журавлі,

Ще не раз у вирій відлетять,

Хтось на боці іншому землі

Через них вночі не може спать..