Залиш мені частинку літа

Залиш мені частинку літа,

В якому були я і ти.

Щаслива і теплом зігріта:

Була утіленням краси.

Залиш мені липневий ранок

Й кристали чистої роси.

Була чарівна, як світанок,

Навіть в хвилини самоти.

Залиш мені серпневі ночі

І небо, бо під ним був ти.

Я не забуду твої дивні очі

І ніжність дотику руки.

Велика злива сонце замінила.

Напевно, осінь доторкнулась до душі.

Мабуть, і я тоді була щаслива.

Цікаво, а чи був щасливий ти?

Забулись всі розмови, сподівання…

Із щемом в серці виривала кожну мить.

І все ж це було точно не кохання –

Воно ж має горіти, а не тліть.