Залишайся, прошу, залишайся

Залишайся, прошу, залишайся,

Проникаючи в душу, як сміх.

Бо там небо уже зазіхає

На зірки твоїх ніжних повік.

Повертайся, завжди повертайся

Не до тіла-лиця, не до ніг..

Там на кухні, між іншим, для тебе

Остигає мій добрий пиріг.

Озирайся, завжди озирайся

До очей, що як темний граніт.

Лиш тому я так часто прощаюсь,

Бо в шаленстві від твого “привіт”..

То ж залишся, прийди, озирнися!

Не спиняйся, як перший сніг.

І я смуток із тебе струшу

На перетині наших доріг..