Залишаю останню записку:

Залишаю останню записку:

"Не кохаю. Пробач. Не чекай."

Залишаю полицю я чисту

і холодний невипитий чай.

Новиною хоч букви й не стануть.

Ти знав, прекрасно все знав.

Чекав - може лід той розтане?

Та він, нажаль, не розтав.

Залишаю стражденні питання:

"Чому?" та "Навіщо ти так?".

Милий знай, не зцілити кохання,

коли зовсім пропав його смак.

Не будеш ти милим на силу.

Серцю холодному ти не наказ.

Якщо в ньому вже щось зупинилось.

Не злікує не лікар, не час.

І дарма тягнути цю драму..

Чую подих.. Ти поруч стоїш.

Роблю крок із кімнати останній.

Вийду мовчки.. Та й ти промовчиш..