Залишись зі мною, поки не впаду

Як любов попрошу - матиму лиш розпач.

Знов шукаю щастя, хоч куди не йду.

Поховавши мрії, що розбіглись врозтіч,

Залишись зі мною, поки не впаду.

Поки мої скроні припорошить пилом,

А в кістляві пальці не вросте трава,

Дай тебе хоч в серці називати милим -

Навіть якщо совість скаже: неправа.

Як схиляти втому на лопатки важко,

Коли стерті стопи не шукають шлях!

Я була землею. Хочу зватись "пташка",

А тебе всі люди називають: птах.

Мені мама рано казки розказала,

Що самотній фенікс з попелу живе.

Знаєш, до сьогодні щиро ще вважала,

Що вогнем і серце власне заживе.

Тільки ненароком раз себе спалила,

І тебе зустріла на свою біду.

Дай тебе хоч в серці називати милим...

Залишися, милий, поки не впаду.