Замовляння

By Герасим’юк Василь

Я знову не зберіг тебе, надіє.

Я знову перебив тобі крило.

Тепер за тебе стати не посміє

душі моєї чорне ремесло.

Так треба: загубити і забути.

Нехай це данина,

  остання дань,

хай сива пустка відшепоче груди

у древнім ритуалі замовлянь.

Нехай та світла безвість українна,

де ти живеш,

    від втечі палахка,

тобі замовить на стежки,

а сину

замовить на талан провідника.