Запахло травою і лоном жінки…

By Ірина Цілик

Written 2000-05-22

Запахло травою і лоном жінки…

Руки стогоном сповнені

квітів,

сонця…

Пальці-нігті-крижинки

долоні роздерли на сни,

духмяні, бавовняні.

Упаду в конюшину лицем.

Проміння

знов застигне у тріщинках

кров’ю,

сіллю…

Сонячне павутиння

народиться раптом

і згасне страшним провіщенням.

Хтось

розродився

неба

дорослим

знищенням…