Записка самогубця

У пе́клі зачекалися чорти́,

Кипить казан, тече смола рікою.

Лишається до скроні піднести́

Холодну цівку во́гкою рукою –

І гри́мне постріл… Прощавай, життя!

Я спла́чую останній твій рахунок.

Хай виб’є куля з голови сміття́

І смерть мені дару́є поцілунок.

По іншому я бачив свій кінець,

А вийшло так – безпа́фосно і швидко…

Пробач мені, небесний наш Отець!

Ще б жити радий. Животіти бридко!

Хай зронять сльози ті, кого любив,

І ті, звичайно, хто мене любили.

Я вимушено вибір цей зробив

І вас прошу́, щоб ви мене простили.

Підступність роздивитись не зумів,

Але у тому не моя провина:

Стояв я мужньо проти ворогів,

А друзі увігнали ніж у спину.

Я їм, хто на цей гріх мене штовхнув,

Бажаю у зажу́рі вік дожити.

Здається, все… Зале́две не забув:

«P. s.: прошу́ ніко́го не винити»…