Заповіт кохання

By Олександр Буй

Заповіт кохання

Written 2026-05-05

Випий мене́ до краплини!

Я у тобі потечу́.

Може, на зло часопли́ну

Бути щасливим навчусь.


Вирви мене із контексту!

Я пропишусь у тобі.

Наші стосунки гротескні –

Тема молитви в клятьбі.


Видай мені «парабелум»!

Цівку у скроню ввіткну.

Бачиш? Напружились вени...

Мозку б кохання вдихнуть.


Дай мені шанс на взаємність!

Я його не упущу.

Сум і любов – невід’ємні,

Ніби краплини дощу.


Сонце пронизує хмари,

Ллється проміння з небес...

Благословив нас у парі

Той, хто помер і воскрес.