Зашивай мені рани небесами

зашивай мені рани небесами

підсипай солі під ноги зимою

ламай біль на шматки до безтями

бо це все що у нас було з тобою

ця нудьга проростає у контури

і повітря вплітається болісно

пропускай через себе все порівно

проклинай тільки тихо й не голосно

кубометрами плісняви й куряви

ми вриваємось знову до близькості

я проллюсь на очах твоїх бурями

і сльозами скроплятиму низько так

ти шукатимеш зашморги вірності

прориватимеш відчай незайманий

загубили десь трішки відвертості

закохались у травах незгаданих

зашивай мені рани пунктирами

під замками прострілені гудзики

я надійно сховав усе вирите

між рядками ще серце настукує