Засніжило, ще й з морозом

Після сліз осінніх різних,

Не чекаючи нестями,

Він летів з ошарків грізних

Білим, справді, з явищ гами.

Послідовно, ряд октави,

Зруйнував у визерунку...

Дні сумують наче пави

Ошалешені, в мрій трунку.

Ябком небо прикрашає

Сонце, - місячне ж бо диво...

Деж ти вересневий рає,

Пав садами листя, хтиво...

У кохання біль берези

Що до хати їде возом

З полум'ям вогню імпрези...

- Засніжило, ще й з морозом.