затони і заводі

дай мені кольору.

кольору

колючого,

кострубатого;

бачу, ти невимогливий,

надворі під зорями спатимеш.

кадмію,

міді і

кадмію,

волосся твоє каскадами;

не бійся

зростися із травами,

упасти на землю

без пам'яті –

я в очі тобі світитиму,

в саду над тобою стоятиму.

марно вже

мріти і

маяти

над лобом твоїм

кометами,

я знаю, кого ти ненавидів,

і знаю, про кого випитував.

хай вічі у тебе –

озерцями

дивляться м'яко,

із подивом –

за ними

затони і заводі

мовчать каламутними водами.