“затуркані розтуркані затуркані”

затуркані розтуркані затуркані

розтуркані зубами догори

свистали ми забитими форсунками

і по одному утікали з гри

а вже колоду посипали попелом

хай інший хтось приходить уночі

ми написали дуже добру оперу

чи ж винні ми що опера мовчить

чи ж винні ми що ця сумна процесія

похнюплена неначе з бодуна

при родах вмерла покритка поезія

і ліс росте крізь наші імена