“Затям собі на віки вічні”

Затям собі на віки вічні,

Навіки в собі загублю,

На березні свої і січні,

На тихі тиші і на січі,

Затям собі, і замолю

Твоє обличчя… Глей і глицю,

І цю дорогу дорогУ,

Де в сні старім про Остряницю

Чорніє груша на снігу.

1972