Вітер здіймається

Завітрило. Позносило десь дахи.

Позганяло птахів із дротів. Птахи

посилали природу за це на Х,

якщо я не наплутав переклад слів;

мені часто доводиться чути їх спів,

якщо я і не все розумію, то точно з пів

словника. Завітрило. Наляканий кіт

вже пустив позу з йоги фірмову у хід,

за вікном пролунав чийсь старий бронхіт,

і від кашлю немов завітрило сильніш.

Такий вітер, що ледве тримаєшся, де стоїш,

не в житті, не у смерті, а ледве між.

Завітрило. Позносило десь стільці,

якщо ще залишились із пластику — точно ці,

не тримається довше секунди ніщо в руці.

В ресторанах ховають з терас майно,

з смітника розлітається все лайно,

чоловік виглядає під ним як гном.

Завітрило, та так, що трясеться стовп,

світлофори злякались й сигналять стоп,

чоловіка несе так, що не відчуває стоп.

На базарі позносило цінники — комунізм,

вітер судить, кому заробляти, а кому — ні,

а комусь не звикати до вітру — у голові.

В магазині бунтують візки на парковці,

запалити не можуть військовослужбовці,

передишка — хіба що в наступному році.

За мʼячем, що його закрутило, ганяють діти,

із ротів вириваються тільки уривки літер,

починає гриміти, і згодом здіймається вітер.

жовтень 2023