Збираю рюкзак з болем

Мені нема куди.

І нема до кого.

Нема з ким —

І нікого…

Я хочу жити.

І щоб ти була жива.

Складаю свій біль,

Свої сльози,

Панічну атаку,

Поганий сон.

Бабуся — не тільки уві сні,

Але і в житті…

Поганий сон

Я кидаю в рюкзак.

Рюкзак важкий —

В ньому вся біль.

Біль така сильна,

Що болить хребет.

Болять ноги

Від перших кроків,

Болять п’ятки…

А в Україні — повітряна тривога.

А в Україні — помирають люди.

Ти єдина в мене, мамо,

Хто залишився.

Я прошу — живи…

Стільки ж, скільки і я.

А я намалюю тобі картину

І покладу у віконечко.

Буду згадувати

Всі твої сльози,

Всю біль,

Всі муки і страждання…