Здійсненна мрія

Так хочеться дотикову спрагу

висьорбати до донця,

опікаючи губи у кров,

шматками вигризти

серцевинку сонця.

Виповзти.

Взятись долонями шерхлими

за ребра

гармонії стиглої.

Визбирати

гірку настоянку нервів

з шепоту,

вийти звідтам

із силою.

Хочеться лінивої спеки,

аби злипалися впадини

із опуклостями

душі,

хочеться міста

спекатись,

винести зраду

міста

цокотнечею бабок у комиші.

Хочеться духмяного тютюну,

рук,

тонкої тканини плоті,

босоніж свою війну

серцевим друком

вистукати.

А потім

хочеться повітря рожевого,

де зависають

татуюванням птиць

думки блаженні.

Хочеться в яснотравистих скальпах

живої ворси

складати екзамени

черешням

на соковитість.

Хочеться, зрештою,

щоб із краси вислизали ми

і зачіпали

самісіньке лібідо квітів.

Хочеться асиметричних спазм

солодких губ,

повертання

хрипких вінілів

із дитинства-вирію…

Хочеться, знаєте, викричати оргазм,

роздряпати грубо

в собі кохання

і вижити

літньою,

дуже здійсненною

мрією!