Зе наруга над народом

Ви під зойк ракетний... 

Тільки й бачим сльози Гойї, 

трунку щем шляшетний... 

Не повернеться ніколи 

те що зе пробякав, 

бо Тарас з Степаном, 

- "бджоли" з коломосєк гака...

Скільки влади зе відміряв

собі харцизяці?

Стільки, скільки лячно мріяв

бути у палаці.