“Зелена піна лісу молодого”

Зелена піна лісу молодого

Дрімотно плеще, як на морі шум.

Блакитні тіні впали на дорогу,

Заворожили мудрі бджоли ум.

Стоять дуби замислено і строго.

Тут — перейшовши молодий самум —

Собі поставлю келію убогу,

Щільник пахучий для останніх дум.

Ліловий чебрик сохне на поляні.

Неначе привід, пробігає цап,

І чути дятла стуки дерев’яні.

Душі здається, що вона могла б

Вас відтворити і ясному свічаді,

Дитячі дні, заплакані і раді.

13.10.1922