Зелена я

Зелений, темний, таємничий Сад

Він переслідує мене

Не зводить погляду й кричить

Щось безіменне, а потім мовчить

Мовчить і безсоромно бреше

Лупає очима й вогонь довіри креше

Обіймами на спокій мою увагу звертає

А від поцілунку обличчя відхиляє

Ображена, я сховалась під ожини кущем

А Сад зелений почав зелень косити точеним ножем

Якби я не пригнулась, то голову згубила б

А нащо голова, якщо ж характеру нема?

А я сміливо погляд недруга шукаю

Заспокоюю в обіймах, а потім голову звертаю

Зелений Сад - ось моя сім'я

Зелений Сад - моє третє я