Зелені очі з відблиском весни

By Катерина Кочетова

Зелені очі з відблиском весни,

Глибокий погляд змушує мовчати,

Щоб доторк дива до душі струни

Ми мали змогу краще розпізнати.

В такі хвилини слів завжди замало,

Але, благаю, краще розкажи,

Чи почуття у серці запалало,

Чи то лиш плід уяви, міражі?

Доволі звичне явище – чекати,

Але допоки грітиме надія,

Вона ж із часом може загасати,

Та дуже пр?шу т?бе: збережи її!

Таке в житті не можна оминути,

Ти лише казці двері відчини,

Та хоч там як, не зможу я забути

Зелені очі з відблиском весни.

травень 2012