“Зелені тіні по душі майнули”

Зелені тіні по душі майнули —

М’якого моху свіжо-чистий тон,

Безжурності глибокої затон,

Одбите у прийдешньому минуле.

Блаженні будьте, уші, що почули

Святого щастя золотий закон!

Воно — в вінку із виноградних грон —

Мене в брудній таверні не минуло.

Прийшло — засяло… Легковійний дар

Безмежності і вільного зітхання

Серед померлих життьових примар!

Холодний вітер на світанні,

Та злото дня на сході вироста…

Блаженні будьте, мовчазні уста!

1911-1918