Земле рідна чого зажурилася

Земле рідна, чого зажурилася,

В горах хмари, в долинах туман.

Сумом сонячна посмішка вкрилася,

Горя й болю стискає саван.

З неба сльози дощем проливаються,

В чорних барвах Веселки дуга.

Зорі й Місяць червоним вкриваються,

Віє з них невимовна туга.

Боротьба за Свободу судилася,

В Рабство більше нема вороття.

Україна в скорботі схилилася,

За бійцями що йдуть в небуття.

Їх життям її Воля оплачена,

Кров'ю кроплений шлях у життя.

Вдячність Воїнам - в серці освячена,

З Україною йде в майбуття ...

07.09.2016