Земля Парфена Гречаного

М. Вінграновському

Із-за Голти, із-за Балти, із-за Кодими,

Із-за того, що й на світі не було,

На світанку білі олені виходили,

Мовчки поглядали на село.

А в траві, в причаєних гніздечках,

Тихо посміхаючись собі,

Спали в жовтих цяточках яєчка,

Наче літнє небо, голубі.

Можна було спати коло тітки

Чи, легенько відштовхнувшись від землі,

Знятися собі та й полетіти

Понад всі тривоги і жалі.

Десь блукали степом сіроманці,

Цуценятко гавкало руде.

Білий хлопчик у блакитній майці

Ще й не знав, що голову складе…