Земля з-під ніг і небо із глави

Земля з-під ніг і небо із глави,

Уже не так важливо, хто правий,

І скільки раз тобі горлали «Браво!»

Заснуло сонце в золотій оправі.

Закрило очі та щонічно спить,

Схрестило руки і лягма у яму,

Там десь за обрієм, а я й не глянув,

Куди збирає простеньку-блакить.

Вогонь горить, вогонь в мені горить,

Ще скапує сльоза, як парафін,

Собори душ, святилища Афін –

Усе до тла, в стократно кляту мить.

А я, немов приперта цвяхом лиштва,

Біля дверей вичікую новин, –

Зійшовся світ на тобі – клинам клин

Так швидко, що не знаю і коли ж то.

Земля з-під ніг і небо із глави,

Уже не так важливо, хто правий,

І скільки раз тобі горлали «Браво!»

Заснуло сонце в золотій оправі.