Землячка

В країні скелястій,

країні убогій,

У горах високих,

найближче до Бога,

Де жити не хочуть і сірі тумани,

Де тільки гуляють

вітри та бурани,

Та, гір цих самотніх

самотня цариця,

У небі ясному кружляє орлиця, —

Сьогодні, як видиво

рідних степів,

Тебе я на скелі зустрів.

Косинка біленька,

з пакетами сумка,

Подряпані руки в засохлій крові.

Втомившись, присіла,

сухар собі хрумка,

Як білка горіхи свої лісові.

Дивлюся на тебе, а бачу Украйну,

Сміюся до тебе, а плачу в душі.

Усі мої втрати, і болі, і тайни

Ти в сумці принесла

в ці гори чужі.

1944, Трансільванія