Земляцтво

Тогда какой-то злобний гений 

Стал часто навещать меня.

А.Пушкин

Мене сей злобний геній навіщає

Усякий раз, як я на Україну,

Де дурень дурня в пекло поганяє,

З Німещини чи з Польщі оком кину.

Я проклинаю ту сумну, гірку годину.

О скільки вас гине там мільонів

У багнищі безпутства та омани,

Перевертнів, сіпак, хамелеонів,

Які були й прославлені гетьмани,

Жорстокої орди п’яниць жорстокі хани!

Єдину Німець видумав культуру,

Паскудно Лях дружить із єзуїтом,

Жерцем релігіозного сумбуру,

Сатиром ласих баб і дуросвітом,

Но против вас їх тьма здається світом.

Враги прогресу, зрадники свободи,

Наслідники руїнника Монгола,

Тупі скопці, казителі свободи,

Серед скарбів землі голото гола!

Хіба ж не луччі ‘д вас князь Бісмарк і Лойола?