Зерно добра
Written 2020-02-22
Чомусь пригадалось дитинство мені,
І те, як татусь нас возив на коні.
Сяяли світлом малі оченята
До нашого, в світі найкращого, тата.
Він вчив, як коневі розчісувать гриву,
Як із любов'ю виорать ниву,
Й посіяти в неї доброти зерно,
Щоб в наших дітях проросло воно.
***