Згадаю ті дні безтурботні

Стежина вузька приведе мене

До хати, де дзвінко сміялось

І пустувало та бавилось,

Ще - слухало казочку мамину

Дитинство, коли засинало.

А гойдалка й досі поскрипує,

Яка колихала дитинство те,

Хоча вона нині й порожня.

Прийду сюди, сяду під грушею

І знайду, як мовлять віддушину -

Згадаю ті дні безтурботні.

2020 р.