Згадка

Слова на аркуші — думок непевна тінь,

Роз’ятрює повіки сіль утоми.

Дивлюся на шпитальність білих стін

І чую — кров гаряча скроні ломить.

За чорними свічадами вікна

Конвеєри шумливих вулиць

І десь уста, вологі від вина,

У поцілунку жадібно зімкнулись

І, спраглі, заніміли враз,

І пересохли, як пісок пустелі…

Як довго йти до благосних оаз

Від дюн сипких нешлюбної постелі?..