Згарище

« Все добре, тільки на Твоєму

лиці замало Світла та Сонця...

Я на згарищі Любові,

На крутих виточках Долі.

Я в лахміттях і пуста,

Я звичайна і проста.

Я любила щиро й вірно,

В полі бою тепер вільно.

Серце в ранах, ноги босі,

І нема підмоги досі.

Як пройти тяжку дорогу,

Й побороти цю тривогу,

Щоб в душі лишити Віру,

Що в Любов – я ще ПОВІРЮ?!

***