Жадання

Зомліли губи від жадання,

По шкірі легкий вітерець.

Зачаїлося вагання

Та вщухло разом нанівець.

І руки дали собі волю,

Волосся спало із плечей.

Одяг губиться поволі,

Не відводячи очей.

Палає серце, ніжно мліє,

А голос ледве гомонить.

Лише продовження воліє,

Закарбувати цюю мить.