Жебрак або батрак

Жебрак або батрак

Я, повірте, не знаю, кому де і як живеться,

А мені тільки вдома дихається на повні груди!

Скажи щось інше, то мені ніяк не пойметься,

Бо тільки з порога і вже не хочеться йти нікуди!

Кажуть – добре в гостях, але вдома найкраще,

Краще все в рідній хаті – куди оком не кинь!

Все в завітній оселі для душі підходяще,

Нема у світі для серця миліших святинь!

В гостях тобі гарно перші дві-три години,

А потім почуваєш себе гірко, хоч плач!

Навіть якщо ти з візитом у близької родини,

А на столі хоч би в них був з ізюмом калач!

Куди не ступнеш – все не так як удома,

І вікна, і двері стоять не на тому місці!

А пукнути зась, але ж крутить судома,

І ти вже мрієш – коли кінець цій вечірці!

Це ще добре коли гостюєш на батьківщині,

А якщо від злої війни ти втік за кордон?

То почуваєш себе, як каліка у трясовині,

Так наче до бузувіра прийшов на поклон!

Ступнув трохи вправо, то відповідай по закону,

Вліво взяв напрямок – можеш і не дійти додому!

А голосно крикнув – крокуй назад до свого кордону

І де б ти не взявся, то стаєш на дорогу тобі невідому!

А якщо ти не гість, а від стрілянини втікач,

І шукаєш за кордоном хоч поганеньку роботу?

То знай, що чекає тебе дуже багато невдач,

Тобі порадять простоту, дрібноту, або наготу!

Бо знай, для закордону ніколи ти не мастак,

Ніколи ти не рисак, не козак і не вожак!

На чужині біженець завжди – то є батрак,

Хоч і бідак, але чужак, а тому жебрак!

Що ж, українці, хіба нам не прикро це чути?

Хіба тяжка образа нас сльозами не заливає?

Хіба не хочеться нам добра і щастя здобути?

Невже ми байдужі до того, що нас сатана вбиває?

То ж міцно за руки візьмемось давайте,

В незламне коло згуртуємось, яке не пробити!

На злого ворога фронтом єдиним ставайте,

Щоб силу ворожу знесилити, убити і загубити!

А після цього вже їздити по білому світу в гості

І, щоб ніколи на людях не матися жебраком!

Хай недруги наші умлівають від злості,

Хай зробляться вони не павуком, а слимаком!

Леонтій Павлюк 2 січня 2024 року